видихати — дієслово доконаного виду видихати дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
видихання — я, с. Дія за знач. видихати … Український тлумачний словник
видихатися — а/юся, а/єшся, недок., ви/дихатися, аюся, аєшся і рідко ви/дихнутися, ви/дхнутися, нуся, нешся, док. 1) Вивітрюючись, випаровуючись, втрачати запах, смак, міцність. 2) перен. Втрачати силу, слабшати. || Втрачати наснагу, енергію, здатність до… … Український тлумачний словник
видихнути — ну, неш, док. Однокр. до видихати … Український тлумачний словник
видихувати — див. видихати … Український тлумачний словник
визівати — а/ю, а/єш, недок. Випарювати, видихати … Український тлумачний словник
випускати — а/ю, а/єш, недок., ви/пустити, ущу, устиш, док., перех. 1) Давати можливість або дозволяти кому , чому небудь іти, виходити, виїздити, вилітати і т. ін. звідкись, кудись. || Виганяти куди небудь (про худобу, птицю). || Давати змогу виходити,… … Український тлумачний словник
зівати — а/ю, а/єш, недок., розм. 1) Мимоволі вдихати і одразу ж видихати повітря ротом; позіхати. 2) перен. Пропускати нагоду, зручний випадок і т. ін … Український тлумачний словник
курити — I курю/, ку/риш, недок. 1) перех. і без додатка. Вдихати й видихати дим якої небудь речовини, перев. тютюну. Курити люльку. 2) перех. і неперех. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом. Курити фіміам. 3) перех. Добувати … Український тлумачний словник
лити — ллю, ллєш, недок. 1) перех. і без додатка. Змушувати текти, витікати яку небудь рідину. || перен. Випромінювати, видихати, поширювати навколо себе (світло, пахощі, звуки і т. ін.). || Те саме, що розливати. Лити сльози. 2) неперех. Сильно,… … Український тлумачний словник